Вівторок, 24.04.2018, 04:04
Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

Дворічанський край


Меню сайту
Категорії розділу
Новини культури [101]
Про ветеранів [9]
Спорт [6]
Медицина [1]
На варті правопорядку [1]
Твої люди, Дворічанщино! [17]
Депутатська трибуна [0]
До витоків православ’я [6]
Новини освіти [1]
Актуальне інтерв’ю [11]
Офіційно [10]
Інтерв’ю на задану тему [3]
Хроніка тижня [11]
Поздоровлення [4]
Святкуємо День села! [14]
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 63

Привлечение агента
WMmail.ru - лучший почтовик!
Головна » 2017 » Грудень » 1 » ВОДІЙ ІЗ ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ
14:40
ВОДІЙ ІЗ ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ

ВОДІЙ ІЗ ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ

У наш час геть кожен має нагоду отримати водійські права та сісти за кермо авто. Зараз це лише такий собі підпункт цивілізованої людини, а ось раніше водій – це справжній майстер своєї справи, тому моїм обов’язком є ознайомлення читача з біографією людини, яка у свій час підкорила не одну дорогу.
Майже 70 років тому на Дворічанщині, у мальовничому селі Лиман Другий народився хлопчик, якого назвали на честь великого князя Володимиром. Хіба ж могли уявити собі його батьки, що їхній син буде першокласним водієм і все своє свідоме життя присвятить дорозі? Звичайно, ні. А ось сам Володимир Ігнатович Коломієць одразу після закінчення школи у 1964 році, не вагаючись, вступив до вищого професійного училища у м. Богодухів на навчання за фахом тракторист-машиніст широкого профілю.
Закінчивши училище у 1966 році, ще зовсім молодий юнак розпочав свою кар’єру у радгоспі «Топільський». Згодом його призвали до лав Радянської Армії на два роки. Армія зробила з нього гідного, вольового чоловіка, який знав свої цілі та пріоритети у житті.
Всього чотири роки він працював шофером у рідному радгоспі «Топільський», а вже у 1973-му його було прийнято до райспоживспілки. Це дуже відповідальна і водночас нервова посада. Через деякий час Володимиру Ігнатовичу було присвоєно кваліфікацію водія першого класу.
У 1981-му він знову повернувся до радгоспу «Топільський», де працював шофером понад 20 років, а після розпаду радгоспу ще чотири роки працював трактористом у приватній фірмі.
Переглядаючи сімейні архіви та трудову книжку Володимира Ігнатовича, можна помітити, що упродовж багатьох років роботи він отримав чимало подяк і грамот за високі досягнення у праці.
Зараз першокласний водій перебуває на заслуженому відпочинку. Разом із дружиною Катериною Дмитрівною й онуками він дбає про город, доглядає власний садок та порається по господарству. Вечорами сім’я збирається за чашкою чаю, смакує пиріжками та різними смаколиками, приготовленими золотими руками Катерини Дмитрівни, а Володимир Ігнатович розповідає історії про те, як підкоряв дороги, возив дари полів, орав поля і сіяв хліб. До нього й досі приходять за порадою стосовно машин чи тракторів, досі Володимир Ігнатович їздить селом на мопеді, мов байкер, бо його ще зовсім молода душа прагне швидкості та відчуває дорогу.
                                                                                                                                                А.ЗАТУЛА.
 

                                                                                                                      Учениця Топільської школи.

Категорія: Твої люди, Дворічанщино! | Переглядів: 47 | Додав: Fomin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]