ГОРТАЮЧИ СТОРІНКИ РАЙОНКИ
Ідуть роки, немов летять лелеки,
З їх висоти дивлюсь я на життя.
Є в ньому все – від холодів до спеки,
Лише назад немає вороття.
Такими віршованими рядками розпочну свою розповідь, переглядаючи пожовклі сторінки нашої районної газети. Вісімдесят п’ять років минуло з дня виходу у нашому районі першого номера районки, яка на той час називалася «Соціалістична перемога». Заснована вона 4 липня 1931 року як орган РК КП(б)У, райвиконкому, райпрофради та райколгоспспілки. Ця дата зазначена на першій сторінці всіх видань, які зберігаються в архіві редакції. На жаль, не вдалося знайти перший номер, але з гордістю можемо показати нашим читачам «Переможку», як її називали дворічани, за 1953 рік.
Із 1967 року газета мала назву «Колгоспний ранок», а під сучасною назвою – «Дворічанський край» – районка виходить із 1991-го. У статті Віктора Говтви, колишнього редактора газети, із заголовком «Так все починалося» йшлося про те, що у Книжковій палаті СРСР був зареєстрований другий номер газети «Соціалістична перемога» за 8 липня 1931 року. Хоч перший номер видання і не зберігся, та у тому, що він був, немає жодного сумніву, і про те, що він вийшов 4 липня 1931 року і був зв’язківцями доставлений передплатникам із значним запізненням, повідомлялося у другому номері.
Як виходив у світ друкований засіб масової інформації, попередник теперішньої газети, і про що ж писали наші колеги 85 років тому? Газета виходила на чотирьох сторінках. Перші шість номерів друкувалися в Куп’янську, а вже сьомий номер був віддрукований у Дворічній. У 1931 році вийшло 55 номерів «Соціалістичної перемоги». У газеті за номером 2 було вміщено більше 25-ти матеріалів. У передовій під назвою «За більшовицькі жнива», яка була присвячена збиральній кампанії, повідомлялося про те, що у колгоспах Кутьківської та Путниківської сільрад вже протягом двох днів косять озиме жито. І справи ідуть добре. Відзначалося також, що наш район, за наявності машин, збирання ранніх зернових може закінчити за 10 діб, а обмолот – за 20. Але, на жаль, констатувалося у передовій, далеко не всі прагнуть до цього. У найбільшій сільгоспартілі «Сельінтерн» Колодязненської сільради до цього часу виробничий план збиральної не затверджено на загальних зборах. Відзначалося також, що куркульській роботі з метою зриву збирання урожаю слід протиставити організоване ударництво, соцзмагання. Із цього номера газети читачі дізналися також про рішення, які прийняла перша районна партконференція.
Особливе місце було відведено під матеріал, який назвали «Жодного колгоспника без районної газети». Це своєрідна реклама «Соціалістичної перемоги», прагнення розповісти читачам про плани районних журналістів. Тираж був близько трьох з половиною тисяч примірників. Виходила газета тричі на декаду. Передплатна ціна на рік становила 2 карбованці 40 копійок. Редагував її відповідальний редактор І. Харченко, як засвідчує підпис у газеті. Крім І. Харченка, впродовж 85 років колективи дворічанських журналістів очолювали Дун, Бронцовський, Кузьма Васильович Жванько, Роман Денисович Кривошеєв, Михайло Семенович Шевченко, Петро Андрійович Ляшенко, Петро Семенович Чугуєв, Петро Семенович Доненко, Петро Андрійович Плескач, Володимир Маркович Дупак, Йосип Іванович Лютий, Анатолій Федорович Плескач, Євлан Наумович Федяй, Володимир Йосипович Травенко, Віктор Федорович Говтва, Володимир Афанасійович Гуртовий, Анатолій Петрович Рева, а з 2012 року редакцію очолює автор цих рядків. На жаль, ім’я і по батькові деяких із вищеперерахованих людей ми не знаємо, хронологію і період правління, можливо, теж порушено. Сподіваємося, що у наведенні уточнень нам зможуть допомогти читачі.
Мало хто із жителів району знає, що до 1917 року дворічани читали газету, яка мала назву «Праця». Де вона друкувалася – невідомо, за неперевіреною інформацією до друку її готувала група молодих людей дворянського походження.
Сьогодні ми відзначаємо 85 років від дня заснування газети. Для Всесвіту цей термін – одна мить, для людини ж – ціле життя. А для газети, на сторінках якої спресовані факти і події, в рядки якої уміщені цілі людські життя, зосереджена вся інформація про події в районі, відбивається життя господарств, їхні проблеми, турботи. Районна газета – це літопис Дворічанського району, в якому відображені ратні подвиги і славні трудові справи дворічан у різні роки існування району.
Як існувала наша районка протягом цих 85 років? Можу сказати: по-різному. Були, так би мовити, і злети, і падіння. Не мав район власної газети за увесь цей період лише у період окупації під час Другої світової війни та із 1963-го по 1966-й, коли він частково входив до складу Куп’янського і Великобурлуцького районів Харківської області. Пік підняття припадає на 70-80-ті роки, коли газета виходила тричі на тиждень тиражем більше 5 тисяч екземплярів. У середині 90-х газета «протрималася на плаву» зі значним зниженням тиражу, але ця тенденція спостерігалася по всій країні і обумовлювалася пристосуванням усіх ЗМІ до нових політичних умов і форматів, різким підвищенням технічного прогресу у сфері телебачення, радіо та комп’ютеризації. Початок 2000-х став визначним для «Дворічанського краю». У 2001 та 2006 роках газета відзначена дипломами Національної спілки журналістів України і чотири рази поспіль (2002-2005 рр.) ставала лауреатом Всеукраїнського загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання». На початку 2006-го колектив «Дворічанського краю» разом із відділом освіти райдержадміністрації започаткували районну літературну премію ім. М. Печеніжського.
Із 2007-го видання повільно, але впевнено почало втрачати тираж, читачів, а згодом і колектив. По два місяці в 2010-му та 2011-му роках газета зовсім не виходила в світ. Чому так сталося з єдиним друкованим ЗМІ в районі? Впевнено сказати ніхто не може, а хто і може, той мовчить.
У лютому 2012 року мене призначили на посаду редактора районної газети «Дворічанський край». Відверто скажу: великої радості я не відчував, бо дісталося мені підприємство з боргами не в один десяток тисяч гривень до усіх соціальних фондів, із заборгованостями по заробітній платі, комунальних послугах, із залишками колишнього дипломованого колективу. З плюсів у мене було тільки бажання виправити ситуацію та обіцянки засновників (районної ради та райдержадміністрації) щодо найскорішого виділення коштів на погашення заборгованостей, а також на поточну діяльність редакції газети. Рік за роком обіцянки, хоч і не так швидко, як хотілося б, виконувалися, колектив став доукомплектовуватися, поповнюватися молодими фахівцями, почав зростати тираж, поволі повернулася довіра читачів до газети. Протягом останніх трьох років удалося зміцнити матеріальну базу редакції. У минулому році тираж районки за передплатою досягнув 2600 примірників – такого не було упродовж останніх 10 років! Новинкою є те, що нашу газету можна отримувати і в електронному вигляді. Деякі матеріали, що публікуються, та архів газет минулих років можна знайти на сайті «Дворічанського краю».
На сьогодні у редакції газети працює невеликий, але фаховий та дружний колектив. Це літературний оглядач Лілія Черкасова, кореспондент Ольга Саніна, оператор комп’ютерної верстки Дмитро Сєлєнков. Завдяки роботі цих людей ви, шановні читачі, можете читати на сторінках «Дворічанського краю» репортажі, переглядати цікаві фото з подій, які відбуваються в селищі та районі, на розважальній сторінці – розгадувати сканворди, читати гороскоп, анекдоти, рецепти приготування смачних страв. Невід’ємною частиною колективу є бухгалтер Тетяна Кошман, стажер Інна Острянін, техпрацівник Ольга Аліфіренко.
Єдиним цілим є редакція і друкарня, адже без одного не буває іншого. Друк нашої газети на сьогодні забезпечують працівники видавничого будинку «Балдрук» м. Балаклія, очолюваного директором Сергієм Обізним. Завдяки нашому взаєморозумінню «ДК» друкується завжди якісно, своєчасно. І ми раді такій плідній, тісній, успішній співпраці.
Свіжу газету, яка ще пахне друкарською фарбою, необхідно вчасно доставити читачам, адже, з погляду новин, газета живе один день! У цьому нам допомагають працівники пошти на чолі з Наталією Мовмигою. Саме вони доставляють її населенню за передплатою. І результат очевидний – з усіх передплатних видань районна газета є лідером серед читачів.
Користуючись нагодою, вітаю наших помічників – дописувачів нашого видання: Віктора Кащу, Володимира Домніна, ветерана-газетяра, члена НСЖУ Михайла Іларіоновича Башлая, Анатолія Смицького, Валентину Рибалку, протоієрея Олександра Свиридова.
Хочу висловити слова подяки голові Дворічанської райради Галині Турбабі за написання матеріалів для газети, за підтримку районки протягом багатьох років, голові райдержадміністрації Валерію Приходьку за порозуміння і співпрацю газети і влади. Гадаю, не зважаючи на роздержавлення, яке чекає на наше видання, ми й у подальшому працюватимемо разом на благо району і громади Дворічанського краю.
Дякуємо нашим постійним передплатникам, які упродовж багатьох років не зраджують районці і підтримують її. Сподіваємося, що не розчаруємо вас!
Довгих років життя тобі, районна газето!
А. ФОМІН.
Редактор районної газети «Дворічанський край», член НСЖУ.
|
