КОЛОДНА, МИРОНОСІВКА, ВИНОГРАДНЕ, БЕРЕЗІВКА…

Неподалік села Жовтневе, у сухому яру, бере свій початок річка Колодна, яка несе свої води в Оскіл. Вода в ній дуже холодна, тому назвали її Колодною (холодна вода).
Приблизно в 20-ті роки XVIII сторіччя біля цієї річки з’явилися перші поселення. На північному боці річки Колодна був заснований хутір із однойменною назвою. Це було поселення вільних козаків. На південному боці річки – Мироносівка, яка належала Івану Федоровичу Мироносову. Хутір Виноградне знаходиться у північно-західній частині. Цей хутір належав Іллі Івановичу Мечникову, батькові видатного біолога, лауреата Нобелівської премії Іллі Ілліча Мечникова. На відстані двох кілометрів від основного поселення – хутора Колодна – знаходився хутір Березівка.
Влітку 1919 року через ці хутори проходив кінний загін 1-ї Кінної Армії під командуванням Семена Михайловича Будьонного. Командир загону зупинився в одному з будинків у хуторі Мироносівка, нині це будинок № 15 по вулиці Будьонного. У листопаді 1919-го хутір було перейменовано на село Будьонівка. Усі хутори увійшли до складу Будьонівської сільської ради.
У 1922 році на території Будьонівської сільської ради організовували кооперативні господарства. У 1927-му був організований Березівський СОЗ. Восени 1929 року розпочалася колективізація сільського господарства. Наприкінці жовтня того ж року було організовано два колгоспи: ім. Будьонного та ім. Ворошилова. У 1930-му ці колгоспи об’єдналися в один – колгосп ім. Будьонного. У 1934 році з останнього було організовано три колгоспи: ім. Будьонного, ім. Тельмана і колгосп «Политотдел», а також створено ще один колгосп – ім. Куйбишева.
24 вересня 1950 року відбулися загальні збори чотирьох колгоспів, на яких було прийнято рішення про об’єднання усіх цих господарств у одне – колгосп ім. Тельмана. 9 квітня 1958-го Харківською обласною радою було прийнято рішення, відповідно до якого село Будьонівка і Будьонівська сільська рада були перейменовані на село Жовтневе і Жовтневу сільську раду. У березні 1961 року назву колгоспу ім. Тельмана змінили на «Родіна». У червні 1970 року на загальних зборах колгоспників «Маяка» та «Родіни» було прийнято рішення про створення одного колективного господарства – «Маяк», а 29 грудня 1987-го знову було створено колгосп «Родіна».
Голодомор не обминув Жовтневе. Протягом 1932-1933 років у селі померло близько 450 чоловік.
Протягом семи місяців – із 7 липня 1942 року по 2 лютого 1943 року – село було під окупацією німців. У роки Великої Вітчизняної війни на захист Вітчизни пішло 260 односельців. У той час на території сільської ради знаходився військовий аеродром та військові частини. У передвоєнні та післявоєнні роки сільська рада розміщувалась у будинку, який нині має номер 11, по вулиці Будьонного. А у 1971-му Жовтнева сільська рада перемістилася в нове приміщення в центрі села – в адмінбудинок господарства за адресою: вул. Куйбишева, 4.
Землі Жовтневої сільської ради межують із землями Миколаївської, Тавільжанської, Новоєгорівської та Петро-Іванівської сільських рад.
На території сільської ради функціонує одне базове господарство – ПСП «Родіна», яке очолює О.Ф. Шишкунов.
Територія сільської ради складає 5062 га, населення – 844 особи. До складу Жовтневої сільської ради входить один населений пункт – с. Жовтневе, яке і є адміністративним центром, та залізничний роз’їзд Гряниківка. Село Жовтневе віддалене від районного центру на 19 км.
                 За матеріалами Дворічанського районного краєзнавчого музею.
                                                             До друку підготувала О. САНІНА.