У ТОКАРІВЦІ ВІДСВЯТКУВАЛИ
ІВАНА КУПАЛА
Свято Івана Купала прийшло до нас із глибини віків. Це давньослов’янське свято літнього сонцестояння, сонця і води, землі і вогню, буяючої зелені, молодості та кохання.
Свято язичницьке – з обрядами поклоніння силам природи та духам. Святкують Івана Купала у найкоротшу ніч року, спати у цю ніч не можна. За народним повір’ям, тоді відбуваються різні дива: трави і квіти набувають магічної сили, земля відкриває свої скарби, сонечко спускається з неба, щоб викупатись у воді, а опівночі вогнистим цвітом розквітає папороть – хто знайде той цвіт, той здобуде багатство й здоров’я.
До традицій свята належать такі обряди, як збір лікарських рослин, ворожіння, запалювання вогнищ, купання та обливання водою, святкове частування.
На Івана Купала дівчата плетуть віночки, вставляють у них запалені свічки і пускають на воду. Хлопці з берега намагаються виловити вінок своєї коханої. Потім купаються в річці, пускають у воду зелене колесо, що символізує собою сонечко. Розпалюють вогнище і стрибають через нього. Вогонь очищає від усього поганого. Молодята, які братимуть шлюб, стрибають парами (руки зв’язані): якщо руки не розімкнуться, то скоро одружаться. Найвідважніші в цю ніч шукають цвіт папороті. Святкують Івана Купала до світанку.
Це щодо давніх традицій.
У Токарівці недавньою традицією стало святкування Купала біля сільського ставка. І святкують тут із дотриманням купальських звичаїв та обрядів. От і цьогоріч учасники художньої самодіяльності – і діти, і дорослі – під незмінним керівництвом Олени Борисівни Мешкової підготували свято. Сільська рада потурбувалася про підготовку місця проведення заходу: навели порядок, облаштували майданчик, запросили торгівлю, організували музичний супровід.
Оскільки свято проводиться не вперше та викликає цікавість, приїхали й гості з сусідніх сіл, з Дворічної, брали участь у святкових заходах сім’ями. Також завітали керівники району – наш депутат, голова районної ради Г.Г. Турбаба, голова районної державної адміністрації В.А. Приходько, керівники районних установ та організацій, які також взяли участь у дійстві. Майже всі учасники святкування були у національних костюмах та у вінках.
Свято розпочалося з появи Мавки, танцю та спільної пісні. Потім учасники окропили присутніх купальською водою на здоров’я, на щастя, на добрі справи. Винесли Марену, яку зробили самі, запросили присутніх в’язати стріч- ки, на яких записали ті негаразди, котрих хотіли позбутися. Потім водили хоровод навколо опудала, а згодом спалили його, щоб зникли всі прикрощі.
 Хлопці винесли зелене дерево Купало, прикрашене стрічками, які символізують всі добрі бажання, викупали його в цілющій купальській воді, щоб бажання здійснилися. Дівчата ловили вінки із запашних трав і квітів, кожен із яких щось символізував: відданість, красу, надію, здоров’я, оберіг від злих сил. А потім вінки, що сплели са- мі, пускали на воду зі свічками, попросивши на це дозволу у Водяника, який був на святі разом із русалками. За повір’ями, якщо вінок пливе добре й свічка не гасне – дівчина вийде заміж. Якщо він крутиться на місці – ще дівуватиме. Якщо вінок підпливе до якогось берега та зупиниться – там і живе суджений. Самі ж вінки після цього зберігають цілий рік – вони вважаються наділеними цілющою силою.
 Всі учасники свята із запаленими свічками виконали заключний танок, а потім запалили вогнище. Вогню для нього просили у Місяця. Поки воно горіло, водили хороводи, співали пісні. Дійство охопило всіх присутніх, про це вони розповіли організаторам свята.
Купальське вогнище, згідно з переказами, має велику міфічну силу. Через купальське вогнище стрибали всі, проходячи таким чином своєрідний ритуал очищення. Так, вважалось, що коли дівчина і хлопець, які кохають один одного, узявшись за руки, стрибають у парі через вогнище, і їх руки залишаються з’єднаними, то вони, побравшись, усе життя проживуть разом.
Вважаю, що святкування Івана Купала у нашому селі – приклад дбайливого ставлення до кращих народних звичаїв і вмілого поєднання їх із сучасністю. Хто вірить, хто не вірить у старі прикмети й забобони, проте поезія народного свята хвилює нас і тепер. За своєю суттю свято Купала – це свято єднання з чистою, незайманою природою. Воно має глибоке коріння в народному побуті і міцну естетичну основу. У тісному зв’язку з народними традиціями – запорука його життєвості і нев’янучої краси.
Думаю, що всі присутні на святі приєднаються до слів подяки організаторам, учасникам, тим, хто надихає на це свято, Олені Борисівні Мешковій, сім’ї Калініних, Олені Валеріївні та її дітям, всім дітям та дорослим, що завжди з ентузіазмом танцюють, співають, дарують свою творчість іншим та роблять для людей свято. Всі ми вдячні сільській раді, сільському голові Ользі Петрівні Синянській та генеральному директору ПСП «Виселок» Василю Володимировичу Акулову, який є спонсором та благодійником всіх заходів. Бажаємо усім здоров’я, щастя, захисту від усіх негараздів, процвітання та миру!
О. ТАНЦЮРА.
Жителька с. Токарівка.
Фото А. Фоміна.
|
