З ІСТОРІЇ СЕЛА ПІСКИ

Село Піски вперше згадується в економічних примітках до генерального межування по Куп’янському округу, де вказано, що Піски засновані наприкінці ХVIIІ ст. на лівому березі Оскола. Під час проведення земляних робіт поблизу села виявлено поховання, яке відноситься до кінця часів неоліту (близько IV тисячоліття до н.е.).
Село Піски складається із частин, які в народі мали свої назви. Вони з’явилися як похідні від прізвищ жителів, які жили на вулицях. Це Макруші, Семенці, Зимівля, Канищі, Патрахи.
У 1798 році в Пісках була збудована церква в ім’я Вознесіння Господнього.
Ще у 1882 році в с. Піски було відкрито трьохрічне початкове училище. А в 1913-1914 роках була збудована нова школа, яка на початку 1930-го стала вже семирічною. Одним із перших її директорів був Бесєдін Петро Єрмолайович.
Після революції 1917 року в селах Пісківської сільради була встановлена радянська влада. Боротьба за неї була жорстокою, загинуло багато людей, які поховані в братській могилі. Після революції 1917-го земля поміщиків була передана селянському комітету та розподілена між бідними.
У 1920 році на територію Пісківської сільради увірвалася банда махновців на чолі з Винником. Зробивши свою брудну справу в Піщанці, бандити вирушили на ст. Тополі. У цей час на станції стояв радянський бронепоїзд із військовими. У нерівному поєдинку махновці жорстоко розправилися з червоноармійцями. Про події періоду громадянської війни та іноземної інтервенції нагадує братська могила, в якій поховані червоноармійці, вбиті бандою махновців.
Перший колгосп із назвою «Гігант» у селі Піски був утворений у 1930 році. Головою його було обрано Колісника Гаврила Павловича. Того ж року утворилася МТС. А в 1934-му колгоспів було вже чотири: ім. Горького (перший голова – О.Ф. Водолагін), ім. Правди (А.М. Тіньков), ім. Калініна (Ф.П. Ільїнов), «Червоний боєць» (І.А. Золотарьов).
У 1941 році страшною звісткою обірвалося мирне життя селян – почалася Велика Вітчизняна війна. На боротьбу з окупантами пішло 119 мешканців села, 97 чоловік загинуло. У Пісках є братська могила, де поховані 26 радянських солдатів, які загинули під час визволення села. У лютому 1944 року в Пісківській школі було відкрито дитячий будинок для дітей-сиріт, чиї рідні загинули на війні.
У 1965 році Пісківська середня школа перестала існувати, бо була збудована нова школа у селищі Тополі. За роки радянської влади на території Пісківської сільської ради було побудовано будинок культури, відділення зв’язку, сільські клуби. Відкрилися бібліотеки, медпункти. Будувалося житло для людей.
Пісківській сільській раді підпорядковані села Піски, Піщанка і селище Тополі. Адміністративним центром сільської ради є селище Тополі, яке віддалене від районного центру на 32 км. Територія сільської ради займає площу 5304,8 га, населення – 1165 осіб.
                 За матеріалами Дворічанського районного краєзнавчого музею.
                                                             До друку підготувала О. САНІНА.