Наші інтерв’ю
«ЗАЙМАЮСЯ УЛЮБЛЕНОЮ СПРАВОЮ»
Дворічанщина відома не тільки великими сільгосппідприємствами. Чимало у нас і фермерів. Одне з таких фермерських господарств – «Гиренко А.І.». Кореспонденту «районки» нещодавно вдалося поспілкуватися із його співзасновником Петром Івановичем СЕРДЮКОМ.
– Все, як відомо, має свій початок. З чого Ви починали справу?
– В житті мені довелося опанувати різні професії. Батьки працювали у полі. І я не був байдужим до рільничої справи. Тож, коли у 2000-му почалося розпаювання земель сільськогосподарського призначення, я й вирішив перевірити себе. Взявся за фермерство.
– Які перешкоди довелося подолати, аби досягнути успіху?
– Було важко починати. «З миру по нитці – голому сорочка» – таке прислів’я приходить на думку, коли згадую ті часи. Лише сім гектарів батьківської землі, відсутність техніки, а також досвіду, якого на момент початку роботи практично не було. Проте вистачало натхнення та бажання працювати.
Складною є будь-яка справа. А у сільському господарстві проблеми виникають кожного дня. Кожен етап роботи важливий. Вчасно слід обробити, посіяти, зібрати. Техніку та інвентар теж слід вчасно ремонтувати. Ще й матінка-природа полюбляє пожартувати. Погодні умови завжди вносять свої корективи в роботу.
– Досвіду набували на власних помилках чи були особистості, які вчасно поділилися своїм досвідом?
– Не робить помилок лише той, хто взагалі нічого не робить. Вчився, звісно, і на власних помилках. Проте, як кажуть, не святі горщики ліплять. Познайомився з досвідченими аграріями. Від них отримав чимало корисних порад.
– На Вашу думку, у який спосіб може допомогти держава щодо розвитку дрібного й середнього бізнесу?
– Серйозне запитання. Більш розвинені в економічному плані країни живуть за рахунок дрібного й середнього бізнесу. А бізнес в Україні є нестабільним та беззахисним. Менше втручатися в його розвиток – це єдине, чим держава може допомогти.
– Які політичні події в Україні протягом її незалежності найбільше впливали на розвиток Вашого бізнесу?
– Політична нестабільність породжує економічні проблеми. Згадайте Помаранчеву революцію. Тепер Революція гідності. У підсумку – падіння гривні до долара змусило нас затягнути паски та змінити плани на майбутнє.
– Яку нову сільськогосподарську техніку Ви придбали цьогоріч?
– Цього року нам вдалося придбали подрібнювач рослинних залишків канадського виробництва. Техніка не з дешевих, але довелося піти на такі витрати, щоб обробляти поля якісніше і швидше. В сільському господарстві, якщо не акумулювати кошти на оновлення техніки, то через певний час не буде на чому працювати. Слідкуємо за станом наявної в господарстві техніки. Її вчасно ремонтуємо.
– Як можете охарактеризувати свій колектив? З чим він у Вас асоціюється?
– Я пишаюся тим, що в колективі працюють спеціалісти, які віддані своїй справі. На них завжди можна покластися. Зараз ми вийшли на досить високий рівень. Маю на увазі оптимальні строки виконання відповідних операцій у полі і максимум якості.
Іноді членів колективу порівнюю з героями фільму «300 спартанців» американського режисера Зака Снайдера. Їх не лякають труднощі.
– Ви вимогливі до працівників? Які правила панують у Вашому колективі?
– Я вимогливий до працівників. Проте розумію, що успішна робота з людьми складається із взаєморозуміння і компромісів. Бажано з усіма знайти спільну мову. Основне правило, яке панує в колективі, – максимальна відданість своїй справі.
– Які якості в людях Ви цінуєте найбільше?
– Порядність і чесність.
– Як допомагаєте жителям місцевої громади? Займаєтеся благоустроєм?
– Працівники користуються технікою і в особистих потребах, безкоштовно. Вчасно розраховуємося за оренду паїв. Допомагаємо Миколаївській школі. Вирішуємо проблемні питання жителів села. Беремо участь у заходах, надаємо спонсорську допомогу.
Завдяки тому, що розвивається бізнес, в селі з’являються нові робочі місця. А якщо в селі є робота, люди не тікають. Йдуть працювати, народжують дітей. А там, де є діти, буде і школа. Це вже робочі місця для вчителів.
– Передаєте досвід молодому поколінню? Яким чином?
– За порадами звертаються як підлеглі, так і звичайні люди. Також у нас проходять практику учні Дворічанського професійного аграрного ліцею, вищого професійного училища № 27. Вони вчилися лагодити техніку, знайомилися з майбутньою професією на практиці, переймали досвід більш досвідчених робітників.
– «Хто не ризикує, той не п’є шампанського». «Краще синиця в руках, ніж журавель у небі». Який Ваш вибір?
– Все залежить від ситуації. Це сільське господарство. Іноді доводиться ризикувати, а іноді краще залишатися на стабільних позиціях.
– Можете назвати себе щасливою людиною? Що Вам необхідно для щастя?
– Мабуть, можу. Адже займаюся улюбленою справою. Моя робота дає мені натхнення, я бачу результати. Проте є ще непідкорені вершини. Для мене щастя, коли кожен день роботи приносить задоволення.
– Практично у кожної людини є мрія. Про що мрієте Ви?
– Можливо, це прозвучить пафосно, але мир в Україні – це єдине, про що я мрію. Мрію, що скоро в нашій країні запанує злагода та порядок, зникне ворожнеча та припиниться той безлад, що панує на Донбасі.
– Чи є у Вас надія, що останні вибори до Верховної Ради України матимуть позитивний вплив на загальну ситуацію в державі?
– Як і кожен українець, сподіваюся на краще. До Верховної Ради України повинні прийти політики, які дійсно бажають працювати на благо своєї держави. Українці вже зробили свій вибір. Маю надію, що ми зробили правильний вибір.
– Події на південному сході України вплинули на Ваше життя? Допомагали переселенцям, військовим?
– Авжеж, я кожного дня дивлюсь новини, намагаюся володіти інформацією. Хвилююся і вболіваю за наших хлопців. Можна сказати, що останні події в країні вплинули на кожного, а особливо на тих людей, які опинилися в зоні АТО. Ми допомагаємо кожному, хто звертається за допомогою.
– Ви можете назвати себе різносторонньою особистістю? Чим займаєтеся у вільний від роботи час?
– Я вважаю себе різносторонньою та активною людиною. Люблю футбол. Також граю в шахи.
– Що хочете побажати колегам у день їх професійного свята?
– Кожному українцю хочу побажати здоров’я, злагоди, толерантності, взаєморозуміння, любові та мирного неба над головою. А колегам бажаю успіхів у роботі, гарного врожаю та гідної ціни за вирощену продукцію.
Бесіду вела
І. БОНДАРЕНКО.
|
